ладувати —
-ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Лагодити (у 3 знач.). || Налагоджувати. 2》 Вантажити (у 1 знач.). 3》 Заряджати (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ладувати —
ЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. 1. Лагодити (у 2, 3 знач.). – Отче Ісидор, .. ладуй вечерю, гости їх [хлопців] (І. Франко); Влада означає: діяти влад, ладувати, тобто гармонізувати суспільні явища на благо кожного учасника громади...
Словник української мови у 20 томах
ладувати —
ладува́ти 1. наповнювати речами, пакувати, напихати (ср, ст): Цьоця ладувала Ромкові торбу, завтра він від'їжджає до Данцінґа на студії (Авторка) 2. вул. багато їсти (ст)||пакувати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ладувати —
ВАНТА́ЖИТИ (поміщати, класти вантаж на віз, машину, судно тощо; наповнювати щось вантажем), НАВАНТА́ЖУВАТИ, ГРУЗИ́ТИ розм. рідко, ЛАДУВА́ТИ діал.; ЗАВАНТА́ЖУВАТИ, ЗАГРУЖА́ТИ розм. рідко (перев. заповнювати вантажем). — Док.
Словник синонімів української мови
ладувати —
ЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. 1. Лагодити (у 3 знач.). — Отче Ісидор, .. ладуй вечерю, гости їх [хлопців] (Фр., VIII, 1952, 212); // Налагоджувати. — Ми в себе ладуємо таке гоже життя, щоб усі трударі їли білі калачі (Чорн., Потік..
Словник української мови в 11 томах
ладувати —
Ладувати, -ду́ю, -єш гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = ладнати. Вх. Зн.
Словник української мови Грінченка