лазіння —
ла́зіння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
лазіння —
-я, с. Дія за знач. лазити 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
лазіння —
ЛА́ЗІННЯ, я, с. Дія за знач. ла́зити 1, 2. [Райка] наша, хлопчача, суперниця на кросах, лазінню по канату, а також за шаховою дошкою (Ю. Мушкетик); Удача посміхнулася йому після майже трьох годин лазіння між деревами та кущами (А.
Словник української мови у 20 томах
лазіння —
ЛА́ЗІННЯ, я, с. Дія за знач. ла́зити 1, 2. На гранітних скелях альпіністи провадять змагання з техніки лазіння на скелі (В дорогу, 1953, 11).
Словник української мови в 11 томах
лазіння —
Лазіння, -ня с. Ползаніе. Ном. № 975.
Словник української мови Грінченка