лазіння

ЛА́ЗІННЯ, я, с.

Дія за знач. ла́зити 1, 2.

[Райка] наша, хлопчача, суперниця на кросах, лазінню по канату, а також за шаховою дошкою (Ю. Мушкетик);

Удача посміхнулася йому після майже трьох годин лазіння між деревами та кущами (А. Кокотюха);

Ми тихцем полізли на велетенського дуба з грубою, зручною для лазіння корою (Любко Дереш);

Під час навчання акробатичних вправ, лазіння по канату, опорних стрибків слід забезпечити страхування учнів (з навч. літ.);

На гранітних скелях альпіністи провадять змагання з техніки лазіння на скелі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. лазіння — ла́зіння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лазіння — -я, с. Дія за знач. лазити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лазіння — Ла́зіння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. лазіння — ЛА́ЗІННЯ, я, с. Дія за знач. ла́зити 1, 2. На гранітних скелях альпіністи провадять змагання з техніки лазіння на скелі (В дорогу, 1953, 11).  Словник української мови в 11 томах
5. лазіння — Лазіння, -ня с. Ползаніе. Ном. № 975.  Словник української мови Грінченка