лайба
ЛА́ЙБА, и, ж.
1. Великий човен з двома щоглами і косими вітрилами.
Стара натруджена лайба .. стає враз бригантиною тугокрилою... (О. Гончар);
Ми своїм транспортом, онде за кущами лайба (Ю. Мушкетик).
2. жарг. Легковий автомобіль.
Коли я заїжджаю за нею на своїй непрестижній лайбі, ті її колежанки зустрічають мене ввічливо, але я спиною чую їхні іронічні погляди (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)