лазіння
ЛА́ЗІННЯ, я, с.
Дія за знач. ла́зити 1, 2.
[Райка] наша, хлопчача, суперниця на кросах, лазінню по канату, а також за шаховою дошкою (Ю. Мушкетик);
Удача посміхнулася йому після майже трьох годин лазіння між деревами та кущами (А. Кокотюха);
Ми тихцем полізли на велетенського дуба з грубою, зручною для лазіння корою (Любко Дереш);
Під час навчання акробатичних вправ, лазіння по канату, опорних стрибків слід забезпечити страхування учнів (з навч. літ.);
На гранітних скелях альпіністи провадять змагання з техніки лазіння на скелі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лазіння — ла́зіння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лазіння — -я, с. Дія за знач. лазити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лазіння — Ла́зіння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лазіння — ЛА́ЗІННЯ, я, с. Дія за знач. ла́зити 1, 2. На гранітних скелях альпіністи провадять змагання з техніки лазіння на скелі (В дорогу, 1953, 11). Словник української мови в 11 томах
- лазіння — Лазіння, -ня с. Ползаніе. Ном. № 975. Словник української мови Грінченка