лазівка

ЛАЗІ́ВКА, и, ж.

1. Те саме, що лаз¹ 1.

За одну мить я вбіг на дідусеве подвір'я, видивився лазівку на горище рибальської мазанки, пірнув у заснований павутинням напівморок (Ю. Збанацький);

Добравшись до лазівки, закритої міцними дубовими дверцятами, відчинив [Чорнобай] дверцята і виліз із нори (В. Малик).

2. перен. Хитрий, спритний вихід з певного, звичайно неприємного, скрутного становища.

Я приречений був поїхати до баби по батькові, а своє бажання, щоб вона мене таки прогнала, не можу не визнати за малодушне, хоч це й була лазівка, щоб вислизнути із сітей цієї історії (Валерій Шевчук);

Він довідався, що чимало клієнтів, котрих він врятував від надмірно податкового пресу, зумівши знайти лазівки у дуже недосконалому і несправедливому законодавстві, врятовані ним гроші тратили на будівництво шикарних вілл, розкішні позашляховики і лімузини (В. Хрущак);

Свідомість людини легко переходить умовні бар'єри, знаходить численні лазівки в розпорядженнях (з публіц. літ.);

Потрібно знизити рівень податкового тиску, ліквідувати пільгові лазівки для окремих підприємств (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазівка — лазі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лазівка — див. лаз; отвір Словник синонімів Вусика
  3. лазівка — -и, ж. 1》 Те саме, що лаз I 1). 2》 перен. Хитрий, спритний прийом для виходу з певного, зазвичай неприємного, скрутного становища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лазівка — Вилазка, пролазка, викрут Словник чужослів Павло Штепа
  5. лазівка — ВИ́ХІД (можливість, спосіб вийти зі складного, загрозливого становища), ПОРЯТУ́НОК, ЯРМІ́С діал. Немає становища у житті, з якого б людина не знайшла виходу (А. Головко); Він ясно усвідомив, що порятунку не буде, коли собака нанюхає його схованку (Ю. Словник синонімів української мови
  6. лазівка — ЛАЗІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що лаз¹ 1. За одну мить я вбіг на дідусеве подвір’я, видивився лазівку на горище рибальської мазанки, пірнув у заснований павутинням напівморок (Збан., Мор. чайка, 1959, 24). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  7. лазівка — Лазівка, -ки ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех. Словник української мови Грінченка