лазівка
ЛАЗІ́ВКА, и, ж.
1. Те саме, що лаз¹ 1.
За одну мить я вбіг на дідусеве подвір’я, видивився лазівку на горище рибальської мазанки, пірнув у заснований павутинням напівморок (Збан., Мор. чайка, 1959, 24).
2. перен. Хитрий, спритний прийом для виходу з певного, звичайно неприємного, скрутного становища.
Щоб закрити всі лазівки для дармоїдів, В. І. Ленін пропонував запровадити найсуворіший контроль над мірою праці і споживання (Ком. Укр., 7, 1961, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лазівка — лазі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лазівка — див. лаз; отвір Словник синонімів Вусика
- лазівка — -и, ж. 1》 Те саме, що лаз I 1). 2》 перен. Хитрий, спритний прийом для виходу з певного, зазвичай неприємного, скрутного становища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лазівка — Вилазка, пролазка, викрут Словник чужослів Павло Штепа
- лазівка — ЛАЗІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що лаз¹ 1. За одну мить я вбіг на дідусеве подвір'я, видивився лазівку на горище рибальської мазанки, пірнув у заснований павутинням напівморок (Ю. Словник української мови у 20 томах
- лазівка — ВИ́ХІД (можливість, спосіб вийти зі складного, загрозливого становища), ПОРЯТУ́НОК, ЯРМІ́С діал. Немає становища у житті, з якого б людина не знайшла виходу (А. Головко); Він ясно усвідомив, що порятунку не буде, коли собака нанюхає його схованку (Ю. Словник синонімів української мови
- лазівка — Лазівка, -ки ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех. Словник української мови Грінченка