лазівка
ЛАЗІ́ВКА, и, ж.
1. Те саме, що лаз¹ 1.
За одну мить я вбіг на дідусеве подвір'я, видивився лазівку на горище рибальської мазанки, пірнув у заснований павутинням напівморок (Ю. Збанацький);
Добравшись до лазівки, закритої міцними дубовими дверцятами, відчинив [Чорнобай] дверцята і виліз із нори (В. Малик).
2. перен. Хитрий, спритний вихід з певного, звичайно неприємного, скрутного становища.
Я приречений був поїхати до баби по батькові, а своє бажання, щоб вона мене таки прогнала, не можу не визнати за малодушне, хоч це й була лазівка, щоб вислизнути із сітей цієї історії (Валерій Шевчук);
Він довідався, що чимало клієнтів, котрих він врятував від надмірно податкового пресу, зумівши знайти лазівки у дуже недосконалому і несправедливому законодавстві, врятовані ним гроші тратили на будівництво шикарних вілл, розкішні позашляховики і лімузини (В. Хрущак);
Свідомість людини легко переходить умовні бар'єри, знаходить численні лазівки в розпорядженнях (з публіц. літ.);
Потрібно знизити рівень податкового тиску, ліквідувати пільгові лазівки для окремих підприємств (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)