лазівка
ЛАЗІ́ВКА, и, ж.
1. Те саме, що лаз¹ 1.
За одну мить я вбіг на дідусеве подвір’я, видивився лазівку на горище рибальської мазанки, пірнув у заснований павутинням напівморок (Збан., Мор. чайка, 1959, 24).
2. перен. Хитрий, спритний прийом для виходу з певного, звичайно неприємного, скрутного становища.
Щоб закрити всі лазівки для дармоїдів, В. І. Ленін пропонував запровадити найсуворіший контроль над мірою праці і споживання (Ком. Укр., 7, 1961, 25).
Словник української мови (СУМ-11)