ланець —
див. бідний; ледачий
Словник синонімів Вусика
ланець —
I лан`ець-нця, ланц, -а, ч., зах. Ланцюг. II л`анець-нця, ч., розм. 1》 Одягнена в лахміття людина; старець. || Уживається як лайливе слово. 2》 звичайно мн. Старі, поношені речі хатнього вжитку (звичайно одяг, білизна); ганчірки. || Зневажлива назва речей хатнього вжитку; барахло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ланець —
ЛА́НЕЦЬ, нця, ч., розм. 1. Одягнена в лахміття людина; старець. Забравши деяких Троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П'ятами з Трої накивав [Еней] (І. Котляревський); – Я гоноровий шляхтич..
Словник української мови у 20 томах
ланець —
ЛА́НЕЦЬ, нця, ч., розм. 1. Одягнена в лахміття людина; старець. Забравши деяких Троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав [Еней] (Котл., І, 1952, 65); — Я гоноровий шляхтич..
Словник української мови в 11 томах
ланець —
Ланець, -нця м. Оборванецъ, оборвышъ, голякъ, сорванецъ. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. Ой, мати моя старая, за що ти мене скарала, за ланця мене оддала? Мет. 263. ув. ланцюга. Ланцюга що дня п'є, прийде додому, мене б'є. Мет. 263.
Словник української мови Грінченка