ланець
I лан`ець-нця, ланц, -а, ч., зах.
Ланцюг.
II л`анець-нця, ч., розм.
1》 Одягнена в лахміття людина; старець.
|| Уживається як лайливе слово.
2》 звичайно мн. Старі, поношені речі хатнього вжитку (звичайно одяг, білизна); ганчірки.
|| Зневажлива назва речей хатнього вжитку; барахло.
Великий тлумачний словник сучасної української мови