лащитися

Ла́щитися, ла́щуся, ла́щишся, -щаться; ла́щся, ла́щтеся

Значення в інших словниках

1. лащитися — ла́щитися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лащитися — див. лестити; піддобрюватися  Словник синонімів Вусика
3. лащитися — -щуся, -щишся, недок. 1》 Те саме, що ластитися 1). 2》 Линучи до людини, виявляти прив'язаність до неї (про тварин, перев. собак). 3》 Лестощами домагатися чиєї-небудь прихильності; підлещуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лащитися — ЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок. 1. Те саме, що ла́ститися 1. Костя лащиться до мене, гладить мене по грудях, посміхається влесливо, запобігливо (В. Винниченко); Обхопила йому [чоловікові] ноги і плакала – плакала нестримно і лащилась, як теля до матері (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. лащитися — ЛА́ЩИТИСЯ (виявляти прив'язаність — про тварин), ЛА́СТИТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, ЛА́СИТИСЯ діал. Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться! (прислів'я); Собака ластився до людей (М.  Словник синонімів української мови
6. лащитися — ЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок. 1. Те саме, що ла́ститися 1. [Деві (лащиться до Річарда):] Дай подивитись, дядьку, на те, що ти ліпив на кораблі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. лащитися — Лащитися, -щуся, -щишся гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? Греб. 378.  Словник української мови Грінченка