леґінь

Ле́ґінь, -ґеня; -ґені, -ґенів (парубок)

Значення в інших словниках

1. леґінь — ле́ґінь іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. леґінь — див. молодий; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. леґінь — ЛЕ́ҐІНЬ, ґеня, ч., діал. Юнак, парубок. Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка (М. Коцюбинський); Шляхом урочисто, в ритм пісні, проходять дівчата і леґіні (М.  Словник української мови у 20 томах
4. леґінь — Леґінь, -ня м. 1) = легінь. Kolb. І. 68. 2) раст. пирамидальный тополь, Populus pyramidalis. Вх. Лем. 431.  Словник української мови Грінченка