Значення в інших словниках
-
листячко —
ли́стячко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
листячко —
-а, с., збірн. Зменш.-пестл. до листя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
листячко —
ЛИ́СТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до ли́стя. А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода [холоди], Осиплеться їх листячко І понесе вода (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
листячко —
ЛИ́СТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до ли́стя. Теплою весною Повійнуть не вспіє, — Листячко рясненьке Всі гаї окриє (Граб., І, 1959, 219); Під вікном осики листячком зашепотіли сполохано (Головко, І, 1957, 116).
Словник української мови в 11 томах
-
листячко —
Ли́стячко, -ка с. соб. ум. отъ листя.
Словник української мови Грінченка