листячко
ЛИ́СТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до ли́стя.
Теплою весною Повійнуть не вспіє, — Листячко рясненьке Всі гаї окриє (Граб., І, 1959, 219);
Під вікном осики листячком зашепотіли сполохано (Головко, І, 1957, 116).
Словник української мови (СУМ-11)