листяний

ЛИСТЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до ли́стя.

Через велику листяну поверхню огірків випаровується багато вологи (Колг. Укр., 5, 1958, 41);

З городу вони поверталися з оберемками листяних спецій (Рудь, Гомін.., 1959, 10).

2. Який має листя, з листям (про дерева); протилежне хвойний.

Листяне дерево;

// Який складається з таких дерев.

Завершував собою краєвид листяний ліс, що покрив горби та схили (Шиян, Баланда, 1957, 193).

3. Який утворюється з листя, має у своєму складі листя.

Листяна земля. Виготовляється з листя дерев, що перегнило в буртах або в лісі (Озелен. колг. села, 1955, 200).

Листяні́ овоче́ві культу́ри — овочі, листя яких уживається як їжа (салат, петрушка і т. ін.).

До листяних овочевих культур належать салатні, шпинатні і пряні рослини (Колг. енц., II, 1956, 174).

Значення в інших словниках

1. листяний — листяни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. листяний — -а, -е. 1》 Прикм. до листя. 2》 Який має листя, з листям (про дерева); прот. хвойний. Листяне дерево. || Який складається з таких дерев. 3》 Який утворюється з листя, має у своєму складі листя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. листяний — ЛИСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ли́стя. На потенційну радіацію впливають хмари, аерозолі, а також геометрія листяної поверхні (з наук. літ.); * Образно. Листяні симфонії чергувались з дрібними дощами (М.  Словник української мови у 20 томах