листяний — Орфографічний словник української мови

листяний — -а, -е. 1》 Прикм. до листя. 2》 Який має листя, з листям (про дерева); прот. хвойний. Листяне дерево. || Який складається з таких дерев. 3》 Який утворюється з листя, має у своєму складі листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
листяний — ЛИСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ли́стя. На потенційну радіацію впливають хмари, аерозолі, а також геометрія листяної поверхні (з наук. літ.); * Образно. Листяні симфонії чергувались з дрібними дощами (М. Словник української мови у 20 томах
листяний — ЛИСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ли́стя. Через велику листяну поверхню огірків випаровується багато вологи (Колг. Укр., 5, 1958, 41); З городу вони поверталися з оберемками листяних спецій (Рудь, Гомін.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах