лоцман —
ло́цман іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
лоцман —
-а, ч. 1》 Провідник суден, добре обізнаний із навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. 2》 Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави і великих риб, перев. акул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лоцман —
Стерник, див. рульовий
Словник чужослів Павло Штепа
лоцман —
ЛО́ЦМАН, а, ч. 1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу і т. ін. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Стороженко); На борт прибув наш лоцман.
Словник української мови у 20 томах
лоцман —
ло́цман (голл. loodsman) особа, добре знайома з умовами плавання в певному районі моря, річки, порту тощо. В обов’язки Л. входить проводження суден у межах цього району.
Словник іншомовних слів Мельничука
лоцман —
Обізнаний з припортовою акваторією моряк, який проводить судна через складні для навігації ділянки, напр., вхідні канали до порту.
Універсальний словник-енциклопедія
лоцман —
ЛО́ЦМАН, а, ч. 1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Стор.
Словник української мови в 11 томах
лоцман —
Ло́цман, -на м. Лоцманъ. Дещо, 77.
Словник української мови Грінченка