лоцман

Обізнаний з припортовою акваторією моряк, який проводить судна через складні для навігації ділянки, напр., вхідні канали до порту.

Значення в інших словниках

1. лоцман — ло́цман іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лоцман — -а, ч. 1》 Провідник суден, добре обізнаний із навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. 2》 Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави і великих риб, перев. акул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лоцман — Стерник, див. рульовий  Словник чужослів Павло Штепа
4. лоцман — ЛО́ЦМАН, а, ч. 1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу і т. ін. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Стороженко); На борт прибув наш лоцман.  Словник української мови у 20 томах
5. лоцман — ло́цман (голл. loodsman) особа, добре знайома з умовами плавання в певному районі моря, річки, порту тощо. В обов’язки Л. входить проводження суден у межах цього району.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. лоцман — Ло́цман, -на; -мани, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лоцман — ЛО́ЦМАН, а, ч. 1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Стор.  Словник української мови в 11 томах
8. лоцман — Ло́цман, -на м. Лоцманъ. Дещо, 77.  Словник української мови Грінченка