лютеранин

Лютера́нин, -на; -ра́ни, -ра́н

Значення в інших словниках

1. лютеранин — лютера́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лютеранин — -а, ч. Той, хто сповідує лютеранство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. – привернути всіх лютеран .. до римського католицизму (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. — привернути всіх лютеран ..до римського католицизму (Фр., XVI, 1955, 415).  Словник української мови в 11 томах