1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лютеранин

Лютера́нин, -на; -ра́ни, -ра́н

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютеранин — лютера́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лютеранин — -а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. – привернути всіх лютеран .. до римського католицизму (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. — привернути всіх лютеран ..до римського католицизму (Фр., XVI, 1955, 415). Словник української мови в 11 томах