1. Орфографічний словник української мови

лютеранин

лютера́нин

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютеранин — -а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. – привернути всіх лютеран .. до римського католицизму (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. лютеранин — Лютера́нин, -на; -ра́ни, -ра́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. — привернути всіх лютеран ..до римського католицизму (Фр., XVI, 1955, 415). Словник української мови в 11 томах