лютеранин
лютера́нин
-а, ч.
Той, хто сповідує лютеранство.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лютеранин — лютера́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. – привернути всіх лютеран .. до римського католицизму (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- лютеранин — Лютера́нин, -на; -ра́ни, -ра́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лютеранин — ЛЮТЕРА́НИН, а, ч. Той, хто сповідує лютеранство. По Люблінській унії заведено в Польщі закон єзуїтів, котрі взяли на себе .. — привернути всіх лютеран ..до римського католицизму (Фр., XVI, 1955, 415). Словник української мови в 11 томах