майстрування —
майструва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
майстрування —
-я, с. Дія за знач. майструвати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
майстрування —
МАЙСТРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. майструва́ти. Юра примудрявся конструювати “так званий приймач”, як він сам називав своє хитромудре майстрування (Іван Ле); Микола відшукав на антресолі свої інструменти .. Це все татусь колись йому придбав.
Словник української мови у 20 томах
майстрування —
МАЙСТРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. майструва́ти. Микола відшукав на антресолі свої інструменти.. Це все татусь колись йому придбав. Разом майстрували. Правда, перепадало їм за те майстрування (Збан., Курил. о-ви, 1963, 204).
Словник української мови в 11 томах