малість —
ма́лість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
малість —
-лості, ж. 1》 розм., рідко. Абстр. ім. до малий 1). 2》 діал. Дитинство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
малість —
МА́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. розм., рідко. Абстр. ім. до мали́й 1, 2, 5. Комендантова конторка вражала своєю малістю (П. Загребельний); Спокуса дорогоцінності в тому, що через її тілесну малість нею легко заволодіти. Навіть дитина може її взяти й сховати (Ю.
Словник української мови у 20 томах
малість —
МА́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. розм., рідко. Абстр. ім. до мали́й 1. Комендантова конторка вражала своєю малістю (Загреб., Спека, 1961, 306). 2. діал. Дитинство. Старість побраталась з малістю; малість прилипла до старості (Мирний, І, 1949, 186).
Словник української мови в 11 томах
малість —
Малість, -лости ж. Дѣтство, дѣтскій возрастъ. Оддав старий своє... серце малій дитині. Старість побраталась з малістю. Мир. ХРВ. 90.
Словник української мови Грінченка