Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мамут

Ма́мут, -та; ма́мути, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. мамут — ма́мут іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. мамут — -а, ч., заст. Мамонт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мамут — МА́МУТ, а, ч., заст. Мамонт. Мамут спиною розгортає твань (М. Бажан); Колись теж галасували, танцювали біля вогнища, розбивали кістки мамута об камінь (О. Бердник); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  4. мамут — МА́МУТ, а, ч., заст. Мамонт. Мамут спиною розгортає твань (Бажан, Вибр., 1940, 86).  Словник української мови в 11 томах