маневрувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 Здійснювати маневр (у 1, 4, 5 знач.). 2》 Пересуватися, обходячи перешкоди; лавірувати. 3》 перен. Діяти, застосовуючи хитрощі, вдаватися до вивертів (у 2 знач.). 4》 чим, перен. Перерозподіляти, переміщувати щось для кращого використання. Маневрувати коштами (фінансами).
Великий тлумачний словник сучасної мови
маневрувати —
МАНЕВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Здійснювати маневр (у 1, 4, 5 знач.). Щорс хотів перевірити сили полку в загальному наступі, він уже домігся чіткої взаємодії підрозділів полку, навчив їх маневрувати (С.
Словник української мови у 20 томах
маневрувати —
маневрува́ти (франц. manœuvrer) 1. Здійснювати маневри. 2. Переносно – пересувати, лавірувати; діяти не прямо, хитрувати, передбачливо обходити неприємності за складних, заплутаних обставин. 3. Уміло розпоряджатися, вправно використовувати резерви.
Словник іншомовних слів Мельничука
маневрувати —
ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
маневрувати —
МАНЕВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Здійснювати маневр (у 1, 4, 5 знач.). Щорс хотів перевірити сили полку в загальному наступі, він уже домігся чіткої взаємодії підрозділів полку, навчив їх маневрувати (Скл., Легенд.
Словник української мови в 11 томах
маневрувати —
рос. маневрировать 1. Здійснювати маневри. 2. Уміло розпоряджатися, вправно використовувати резерви. 3. Переносно — хитрувати, обходити неприємності, уникати складних ситуацій.
Eкономічна енциклопедія