мантилья —
манти́лья іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
мантилья —
-ї, ж. 1》 В іспанок – покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей. 2》 заст. Коротка жіноча накидка без рукавів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мантилья —
МАНТИ́ЛЬЯ, ї, ж. 1. В іспанок – покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей. Лаковані чорні гондоли, чорні плащі-доміно, чорні шовкові мантильї на плечах аристократок (І.
Словник української мови у 20 томах
мантилья —
манти́лья (ісп. mantilla, від лат. mantellum – покривало, плащ) 1. В Іспанії мереживна біла або чорна жіноча накидка, що накриває голову й верхню частину тулуба. 2. Коротка жіноча накидка без рукавів.
Словник іншомовних слів Мельничука
мантилья —
Жіночий одяг із шовку або мережива, переважно шаль або коротка пелеринка з каптуром, яка вкриває голову та плечі; у XVIII-XIX ст. поширена у всій Європі.
Універсальний словник-енциклопедія
мантилья —
МАНТИ́ЛЬЯ, ї, ж. 1. В іспанок — покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей. *У порівн. Вже блакитний шовк неба покрився мереживом чорних гіллячок, наче ажурною мантильєю (Коцюб., II, 1955, 249). 2. заст.
Словник української мови в 11 томах