Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

манівці

Манівці́, -ці́в, -ця́м, -ця́ми

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. манівці — манівці́: обходныя тропинки [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. манівці — -ів, мн. (одн. манівець, -вця, ч.). Кружний, обхідний шлях. Іти манівцями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манівці — МАНІВЦІ́, і́в, мн. (рідше одн. маніве́ць, вця́, ч.). 1. Кружний, обхідний шлях. Хто ходить на манівці, той падає в рівці (прислів'я); – Чого це ти, Лукино, вертаєшся додому манівцем? – спитався Улас (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. манівці — Хто ходить на манівці, той падає в рівці. Хто живе нечесно, той потрапляє у неприємності.  Приповідки або українсько-народня філософія
  5. манівці — МАНІВЦІ́, і́в, мн. (одн. маніве́ць, вця́, ч.). Кружний, обхідний шлях. Хто ходить на манівці, той падає в рівці (Укр.. присл.., 1955, 275); — Чого це ти, Лукино, вертаєшся додому манівцем? — спитався Улас (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах