Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

манікюр

Манікю́р, -ру, -рові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. манікюр — манікю́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. манікюр — -у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. || Відполіровані, зазвичай вкриті лаком нігті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манікюр — Рукодогляд  Словник чужослів Павло Штепа
  4. манікюр — МАНІКЮ́Р, у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. Боря .. був худий і підстрижений, носив контактні лінзи й навіть, здається, робив манікюр (С. Жадан); – Сто років... тобто, сорок років манікюр не робила...  Словник української мови у 20 томах
  5. манікюр — МАНІКЮ́Р, у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. Роблячи манікюр, треба суворо додержувати загальних правил чистоти (Як запоб. заразн. хвор., 1957, 22); // Відполіровані, звичайно вкриті лаком нігті.  Словник української мови в 11 томах