манікюр
МАНІКЮ́Р, у, ч.
Чищення та полірування нігтів на руках.
Боря .. був худий і підстрижений, носив контактні лінзи й навіть, здається, робив манікюр (С. Жадан);
– Сто років... тобто, сорок років манікюр не робила... – мрійливо зітхнула пані і простягнула Зої білу руку (І. Роздобудько);
Лідія закінчила із манікюром, задоволено оглянула результати своєї праці (Г. Вдовиченко);
// Відполіровані, звичайно вкриті лаком нігті.
– Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (О. Донченко);
із сусідньої кімнати неквапно випливла моложава дама років під п'ятдесят, – бездоганно зачесана, з манікюром на пещених пальцях (М. Дашкієв);
Удома я начистила картоплі і почала терти її на тертці. Зішкрябала не лише манікюр, але й шкіру з пальців (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)