манікюр
МАНІКЮ́Р, у, ч.
Чищення та полірування нігтів на руках.
Боря .. був худий і підстрижений, носив контактні лінзи й навіть, здається, робив манікюр (С. Жадан);
– Сто років... тобто, сорок років манікюр не робила... – мрійливо зітхнула пані і простягнула Зої білу руку (І. Роздобудько);
Лідія закінчила із манікюром, задоволено оглянула результати своєї праці (Г. Вдовиченко);
// Відполіровані, звичайно вкриті лаком нігті.
– Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (О. Донченко);
із сусідньої кімнати неквапно випливла моложава дама років під п'ятдесят, – бездоганно зачесана, з манікюром на пещених пальцях (М. Дашкієв);
Удома я начистила картоплі і почала терти її на тертці. Зішкрябала не лише манікюр, але й шкіру з пальців (Ю. Андрухович).
Значення в інших словниках
- манікюр — манікю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- манікюр — -у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. || Відполіровані, зазвичай вкриті лаком нігті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манікюр — Рукодогляд Словник чужослів Павло Штепа
- манікюр — Манікю́р, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- манікюр — МАНІКЮ́Р, у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. Роблячи манікюр, треба суворо додержувати загальних правил чистоти (Як запоб. заразн. хвор., 1957, 22); // Відполіровані, звичайно вкриті лаком нігті. Словник української мови в 11 томах