1. Словник української мови в 11 томах

манікюр

МАНІКЮ́Р, у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках.

Роблячи манікюр, треба суворо додержувати загальних правил чистоти (Як запоб. заразн. хвор., 1957, 22);

// Відполіровані, звичайно вкриті лаком нігті.

Марія Басова стежила за своєю зовнішністю дуже ретельно, і позначалося це в усьому: в добре пошитому темно-синьому костюмі, .. в дбайливо зробленому манікюрі (Собко, Справа.., 1959, 62);

— Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (Донч., V, 1957, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манікюр — манікю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. манікюр — -у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. || Відполіровані, зазвичай вкриті лаком нігті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манікюр — Рукодогляд Словник чужослів Павло Штепа
  4. манікюр — МАНІКЮ́Р, у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. Боря .. був худий і підстрижений, носив контактні лінзи й навіть, здається, робив манікюр (С. Жадан); – Сто років... тобто, сорок років манікюр не робила... Словник української мови у 20 томах
  5. манікюр — Манікю́р, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)