маніхейство — Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

маніхейство — -а, с. 1》 Доктрина, заснована перським метафізиком Мані (216-274 чи 277 рр.) на принципах дуалістичного знання (ідеального та матеріального). 2》 Погляд на дійсність як на боротьбу двох протилежних начал – добра і зла. Великий тлумачний словник сучасної мови
маніхейство — МАНІХЕ́ЙСТВО, а, с. Релігійно-філософський рух, в основу якого покладено вчення про дуалізм боротьби добра і зла, світла і темряви; виник на Близькому Сході в 3 ст. Словник української мови у 20 томах
маніхейство — Синкретична релігійна доктрина, що поєднує маздаїзм, християнство, буддизм і ґностицизм, створена Мані у III ст. в Персії; спирався переважно на давньоіранський дуалізм (боротьба добра зі злом); впливи м. простежуються у християнських середньовічних єресях, ск., у альбіґойців. Універсальний словник-енциклопедія