маніхейство

маніхе́йство

-а, с.

1》 Доктрина, заснована перським метафізиком Мані (216-274 чи 277 рр.) на принципах дуалістичного знання (ідеального та матеріального).

2》 Погляд на дійсність як на боротьбу двох протилежних начал – добра і зла.

Значення в інших словниках

1. маніхейство — МАНІХЕ́ЙСТВО, а, с. Релігійно-філософський рух, в основу якого покладено вчення про дуалізм боротьби добра і зла, світла і темряви; виник на Близькому Сході в 3 ст.  Словник української мови у 20 томах
2. маніхейство — Синкретична релігійна доктрина, що поєднує маздаїзм, християнство, буддизм і ґностицизм, створена Мані у III ст. в Персії; спирався переважно на давньоіранський дуалізм (боротьба добра зі злом); впливи м. простежуються у християнських середньовічних єресях, ск., у альбіґойців.  Універсальний словник-енциклопедія
3. маніхейство — Маніхе́йство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)