Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

марновірство

Марнові́рство, -ва, -ву

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. марновірство — марнові́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. марновірство — -а, с. Віра в забобони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марновірство — МАРНОВІ́РСТВО, а, с. Віра в забобони. [Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним... Се – лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство!...  Словник української мови у 20 томах
  4. марновірство — МАРНОВІРСТВО — хибне, помилкове вірування, яке є наслідком впевненості в тому, що всі процеси і явища довкілля є проявом дії якихось надприродних сил С. вященнослужителі кожної релігії розглядають побутові вірування...  Філософський енциклопедичний словник
  5. марновірство — МАРНОВІ́РСТВО, а, с. Віра в забобони. [Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним… Се — лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. марновірство — Марновірство, -ва с. Суевѣріе. Желех.  Словник української мови Грінченка