марновірство
МАРНОВІ́РСТВО, а, с.
Віра в забобони.
[Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним... Се – лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство! (Леся Українка);
Таким чином Паганелів план схвалили, бо й справді, марновірство тубільців могло сприяти його успіху (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
Словник української мови (СУМ-20)