марновірність
МАРНОВІ́РНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. марнові́рний.
Навряд чи В. Винниченко знав висновки психологів про те, що масова психологія схильна до афектації, марновірності, мінливості, але як художник він уловив ці закономірності в самому клекоті життя під час суспільної смути (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)