1. Словник української мови у 20 томах

марновірство

МАРНОВІ́РСТВО, а, с.

Віра в забобони.

[Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним... Се – лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство! (Леся Українка);

Таким чином Паганелів план схвалили, бо й справді, марновірство тубільців могло сприяти його успіху (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марновірство — марнові́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. марновірство — -а, с. Віра в забобони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марновірство — МАРНОВІРСТВО — хибне, помилкове вірування, яке є наслідком впевненості в тому, що всі процеси і явища довкілля є проявом дії якихось надприродних сил С. вященнослужителі кожної релігії розглядають побутові вірування... Філософський енциклопедичний словник
  4. марновірство — Марнові́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. марновірство — МАРНОВІ́РСТВО, а, с. Віра в забобони. [Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним… Се — лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. марновірство — Марновірство, -ва с. Суевѣріе. Желех. Словник української мови Грінченка