марновірство

марнові́рство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марновірство — -а, с. Віра в забобони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. марновірство — МАРНОВІ́РСТВО, а, с. Віра в забобони. [Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним... Се – лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство!... Словник української мови у 20 томах
  3. марновірство — МАРНОВІРСТВО — хибне, помилкове вірування, яке є наслідком впевненості в тому, що всі процеси і явища довкілля є проявом дії якихось надприродних сил С. вященнослужителі кожної релігії розглядають побутові вірування... Філософський енциклопедичний словник
  4. марновірство — Марнові́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. марновірство — МАРНОВІ́РСТВО, а, с. Віра в забобони. [Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним… Се — лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. марновірство — Марновірство, -ва с. Суевѣріе. Желех. Словник української мови Грінченка