1. Орфографічний словник української мови

марнодум

марноду́м

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнодум — -а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. марнодум — МАРНОДУ́М, а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми. [Ядвіга:] Бусю! Ти ж наперед юнацтво все кляла? [Грохольська:] Бо всі тепер юнаки марнодуми (М. Словник української мови у 20 томах
  3. марнодум — МАРНОДУ́М, а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми. [Ядвіга:] Бусю! Ти ж наперед юнацтво все кляла? [Грохольська:] Бо всі тепер юнаки марнодуми (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах