марновірство
МАРНОВІ́РСТВО, а, с. Віра в забобони.
[Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним… Се — лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство! (Л. Укр., III, 1952, 313);
Вияснення коренів релігії допоможе глибше збагнути і ті причини, які живлять марновірство сьогодні (Ком. Укр., 1, 1961, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марновірство — марнові́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- марновірство — -а, с. Віра в забобони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марновірство — МАРНОВІ́РСТВО, а, с. Віра в забобони. [Альбіна:] У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним... Се – лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство!... Словник української мови у 20 томах
- марновірство — МАРНОВІРСТВО — хибне, помилкове вірування, яке є наслідком впевненості в тому, що всі процеси і явища довкілля є проявом дії якихось надприродних сил С. вященнослужителі кожної релігії розглядають побутові вірування... Філософський енциклопедичний словник
- марновірство — Марнові́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- марновірство — Марновірство, -ва с. Суевѣріе. Желех. Словник української мови Грінченка