маґлювати —
МАҐЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що, діал. Качати (у 1 знач.). А шостая [дівчина] хусти сушить, сьомая маґлює (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
маґлювати —
маґлюва́ти 1. качати білизну; прасувати (ст) 2. мучити, виснажувати морально та фізично (ст) 3. бити (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
маґлювати —
Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. Гол. І. 253. 2) Плохо рисовать, плохо писать.
Словник української мови Грінченка