маґлювати

МАҐЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що, діал.

Качати (у 1 знач.).

А шостая [дівчина] хусти сушить, сьомая маґлює (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. маґлювати — маґлюва́ти 1. качати білизну; прасувати (ст) 2. мучити, виснажувати морально та фізично (ст) 3. бити (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. маґлювати — Маґлюва́ти, -лю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. маґлювати — Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. Гол. І. 253. 2) Плохо рисовать, плохо писать.  Словник української мови Грінченка