1. Словник української мови у 20 томах

маґлювати

МАҐЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що, діал.

Качати (у 1 знач.).

А шостая [дівчина] хусти сушить, сьомая маґлює (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маґлювати — маґлюва́ти 1. качати білизну; прасувати (ст) 2. мучити, виснажувати морально та фізично (ст) 3. бити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. маґлювати — Маґлюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. маґлювати — Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. Гол. І. 253. 2) Плохо рисовать, плохо писать. Словник української мови Грінченка