меланхолік —
меланхо́лік іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
меланхолік —
-а, ч. 1》 Один із чотирьох типів темпераментів людини, якому відповідає слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності; людина з таким темпераментом. 2》 Людина, схильна до меланхолії (у 1 знач.). 3》 Людина, хвора на меланхолію (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
меланхолік —
Тумак, тужак, див. гіпохондрик, понурий, печальний
Словник чужослів Павло Штепа
меланхолік —
МЕЛАНХО́ЛІК, а, ч. 1. Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким темпераментом. Меланхолік – людина, яка відзначається порівняно невеликою різноманітністю емоційних переживань (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
меланхолік —
меланхо́лік (грец. μελαγχολικός) 1. Один з типів темпераменту, якому відповідає слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності. 2. Людина, в якої переважає пригнічений, сумний настрій.
Словник іншомовних слів Мельничука
меланхолік —
МЕЛАНХО́ЛІК, а, ч. 1. Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким темпераментом. Меланхолік — людина, яка відзначається порівняно невеликою різноманітністю емоціональних переживань (Психол.
Словник української мови в 11 томах