меланхолік

меланхо́лік

-а, ч.

1》 Один із чотирьох типів темпераментів людини, якому відповідає слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності; людина з таким темпераментом.

2》 Людина, схильна до меланхолії (у 1 знач.).

3》 Людина, хвора на меланхолію (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. меланхолік — меланхо́лік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. меланхолік — Тумак, тужак, див. гіпохондрик, понурий, печальний  Словник чужослів Павло Штепа
3. меланхолік — МЕЛАНХО́ЛІК, а, ч. 1. Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким темпераментом. Меланхолік – людина, яка відзначається порівняно невеликою різноманітністю емоційних переживань (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. меланхолік — меланхо́лік (грец. μελαγχολικός) 1. Один з типів темпераменту, якому відповідає слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності. 2. Людина, в якої переважає пригнічений, сумний настрій.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. меланхолік — Меланхо́лік, -ка; -ліки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. меланхолік — МЕЛАНХО́ЛІК, а, ч. 1. Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким темпераментом. Меланхолік — людина, яка відзначається порівняно невеликою різноманітністю емоціональних переживань (Психол.  Словник української мови в 11 томах