мембрана —
мембра́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
мембрана —
-и, ж., спец. 1》 Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах, мікрофонах, анероїдах і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мембрана —
Плівка, тремтівка
Словник чужослів Павло Штепа
мембрана —
МЕМБРА́НА, и, ж., спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується в пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
мембрана —
мембра́на (від лат. membrana – оболонка, перетинка) 1. Гнучка, закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору. 2. біол.
Словник іншомовних слів Мельничука
мембрана —
МЕМБРА́НА, и, ж., спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
мембрана —
(лат. — шкірочка) Покрівля у вигляді тонкої пластини, виконана з металу, синтетичних плівок тощо. Сприймає лише конструктивні зусилля на розтяг.
Архітектура і монументальне мистецтво