мембрана
МЕМБРА́НА, и, ж., спец.
1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується в пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін.
Телефоніст сидів на низенькій колоді в кутку й безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Яновський);
Хто ж його знає, може десь під ліжком стоїть мембрана, що транслює чудному господареві кожне слово, промовлене наодинці (Ю. Смолич);
* У порівн. І дзвінке повітря, і дзвінкі гори, і ліси, здавалося, все починало від кожного слова бриніти, як грандіозна мембрана (О. Гончар);
Увесь мій організм і кожна жилка напружені, як та мембрана! (П. Тичина).
2. Тонка гнучка перетинка, плівка, що відділяє одне від одного шари клітин, порожнини, м'язові тканини.
Вважають, що на поверхні клітини є тонка мембрана, яка відділяє її від навколишнього середовища (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)