меншовик —
меншови́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
меншовик —
-а, ч., іст. Прибічник меншовизму, член меншовицької партії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
меншовик —
МЕНШОВИ́К, а́, ч. Послідовник меншовизму, член меншовицької партії.
Словник української мови у 20 томах
меншовик —
МЕНШОВИ́К, а́, ч. Послідовник меншовизму, член меншовицької партії. Відмовляючись від революційної боротьби за відновлення Радянської влади, тобто за створення нормальних умов розвитку професійних спілок...
Словник української мови в 11 томах